10.04.2017, 21:17
			
			
		 | 
		 
		
			
			 
 
		#21
			
		 | 
	
	| 
			
			   rollin' in the deep 
			
			
			
				
			 
			
			 Детали профиля (+/-) 
			  
				
					Ответов: 6,385
				 
				Регистрация: 17.04.2009 
				
				
				 
	
Спасибо:1,440/1,140
	 
 
Не понравилось:5/3
 
				
				
				
			   			 
			 
	 | 
	
	
	
		
			 
		
		
			
			
	
	
		
			
				
					Reka писал (а)
					  
				 
				Уважаемые форумчане! 
Предлагаю публиковать здесь понравившиеся вам произведения литературы и поэзии! 
 
COLOR="Silver"] 
-------- Добавлено  в 22:23 -------- Предыдущее было   в 22:18 -------- 
[/COLOR] 
 
- 
			
		 | 
	 
	 
 Люблю украинскую поэзию (и украинский язык), она такая романтичная, яркая, сочная как спелая черешня на дереве. Не надеюсь найти ценителей, оставляю для себя, на память.  
 
В неї червона ниточка на зап’ясті, 
блиск для губ на смак як сухе вино 
і стільки дрібниць в кишенях, і всі на щастя. 
Якщо вночі вікно залишити навстіж – 
вересень прийде і всядеться в це вікно. 
Якщо вночі залипати надовго з другом, 
якщо писати пальцем ім’я на склі 
і витирати, спадає якась напруга. 
Ранок виходить добрий, і дуже круглий 
відбиток чашки лишається на столі. 
Якщо скінчились сливи – почнуться груші, 
інший сезон нові принесе дива. 
Якщо вікно залишити – вітер ворушить 
мокре волосся, і небо кольору мушель, 
і ніби приплив в дворі шелестить трава. 
 
автор: Катерина Бабкіна 
 
 
 
-------- Добавлено  в 22:17 -------- Предыдущее было   в 22:14 -------- 
Ти не мусиш мене розуміти 
 
ти не мусиш мене розуміти 
я не мушу тебе сприймати 
надто різні у нас магніти 
надто різні координати 
 
паралельність реалій гостра  
нереальність любові люта 
і усе крім одного непросто – 
ми з тобою звичайні люди 
 
теплокровні смертні істоти 
і нащадки якогось ноя 
і не мушу я знати хто ти 
і не мусиш ти знати хто я 
 
в нас взаємний нестримний спротив 
в нас взаємний і дикий подив 
та єднає найлегший дотик 
і ріднить найніжніший подих 
ірреальність втрачає силу 
і реальність лиш там де ми 
розгортаємо наші крила 
залишаючись просто людьми 
 
автор: Юрiй Iздрик
		 
		
		
		
		
		
		
			
				________________ 
				Будто я Египтянин, и со мною и солнце и зной 
И царапает небо когтями лёгкий Сфинкс, что стоит за спиной
			 
		
		
		
		
	 | 
	| 
   
		
		
		
		 
	 | 
	
	
	
  
		
		
		
		
		
		
		
		
		
		
			
		
		
		
	 |